Газета

свежий номер
конкурсы
архив
фото-галерея
партнеры

Лотереи

Лото-Забава
Мегалот

Ресурсы

игорные новости
сайт газеты

15.06.2004 - 23 (349)

Київ – місто МОЄ!

Як тебе не любити, Києве мій! Відчуваєте, як щиро, від серця сказано це поетом, який створив пісню про рідне місто. Що там казати, Київ – місто-красень, місто-історія, місто-сучасність. Столиця України! Всі, хто приїздить до нас із далеких та близьких країн, не можуть стримати захоплення, всі у захваті від київського ландшафту, стародавніх храмів, Хрещатика, новобудов української столиці. А придбати в Києві житло стає буквально з кожним днем все престижніше та дорожче.

Тож чи треба дивуватися неприхованій радості пані Галини Коган (див. стор.1), яка вперше в житті пройшлася широкими тротуарами Києва з почуттям власної причетності до столичних вулиць, будинків, жителів міста. Адже тепер і вона, вінничанка, має своє власне житло в столиці! Для неї та її родини збулися найсміливіші мрії, які вирують в умах лотерейних гравців усієї України. Їй, Галині, народна гра «Лото-Забава» подарувала дивовижний шанс, можливо, єдиний у житті, – виграти квартиру в Києві. Як тут не радіти, не співати вголос, не посміхатися перехожим: «Привіт, я тепер теж киянка!»

А знаєте кому зобов’язана пані Галина своєю удачею? Матусі, Валентині Василівні. Вона передала «вірус азарту», свою пристрасть до «Лото-Забава» донці, а та, в свою чергу, нагородила ним старшого сина Юрія. Ця трійця: бабуся, донька та онук уже три роки беруть облогою фортецю, за стінами якої приховалися «джек-поти», квартири, машини та безліч інших бажаних гравцями призів.

– Яку тактику та стратегію, пані Галино, використовувало ваше невеличке дружне військо, коли атакувало «фортецю»? – запитую щасливу переможницю.

– Стратегія проста – взяти змором, тобто грати кожного тиражу, щотижня, незважаючи на тимчасові невдачі, поразки, переборюючи психологічну втому, невпевненість у своїй удачі. Щодо тактики, то ми використовували всі засоби, всі можливості, аби досягти результату: купували стільки білетів, скільки дозволяв бюджет, дзвонили до студії, відсилали листи на конкурс «Щасливий шанс». Новий ігровий підйом відчули з початком квартирного марафону. Виграти квартиру в столиці – це заповітне бажання кожного гравця.

– Для Вас воно здійснилося в студії «Лото-Забава». Як вдалося сюди потрапити?

– Мій старший син, Юрій, додзвонився десь із третього-четвертого разу, автовідповідач повідомив, що наш телефон занесено до загального списку. А в середу нас запросили до Києва. Поїхала я. Екскурсійний автобус біг із дитинства знайомими вулицями – колись мене сюди привозили мама з татом, – а я думала: «От було б здорово завтра виграти київську квартиру!»

– Мабуть, точно так думали, а, можливо, й казали вголос усі ваші сусіди по екскурсійному автобусу.

– Але виграти пощастило саме мені! Везіння, – хіба ж його осмислиш, спрогнозуєш. Проте, щасливою я почувала себе ще до того, як назвала «саме ту» літеру. І знаєте чому? Я знала, що мене в ті хвилини бачить на екрані свого телевізора матуся. А вона так давно мріяла про це. Багато разів, коли в неділю ми дивилися розіграш «Забави», вона, похитуючи головою, казала: «От якби я побачила серед гравців тебе, Галонько». Сидячи в студії, я так раділа за маму, – нарешті збулася її мрія. Єдине, що засмучувало, так це думки про батька. Він помер не так давно, трішечки не дожив до щасливого для нашої родини дня. А я кілька днів тому отримала батьківський військовий орден «За мужність», – і нагорода не встигла застати його живим. Пробачте, що я про сумне, ще не зажила рана.

– Ну що Ви, це ж святе – батьки. Про них маємо думати, дбати, пам’ятати. Й у той же час робити все можливе для майбутнього покоління, для наших дітей, онуків. Ви для своїх єдиним виграшем у «Лото-Забава», здається, спромоглися зробити більше, ніж за багато років. Я маю на увазі матеріальний бік.

– Це правда. Без «Забави» про квартиру в столиці можна було б і не мріяти. А тепер Юрко з сім’єю будуть киянами. Він і зараз багато часу проводить тут – по роботі. Мешкав у друзів або орендував житло. Зараз має, нарешті, свою квартиру. Ура!

– Тож вирішили, що киянином стане син?

– Так, для молодих-перспективних це важливіше. А ми, «старі», будемо навідуватися до них. Раніше зупинялися у родичів, – їх у нас у Києві чимало, – а тепер будемо жити в Юрка.

– МСЛ швидко надало вам можливість вибрати житло?

– Можна сказати, миттєво. Показали квартиру вже через кілька днів після виграшу. Чудове зелене місце в одному з центральних районів Києва – Шевченківському. Три хвилини до метро, через 15 хвилин ти вже на Хрещатику, – казка! (На фото стор. 5 момент оформлення документів у центральному офісі МСЛ.)

– Ви щось там казали про старість, чи мені здалося? Мабуть, бажаєте почути компліменти на свою адресу.

– Але я вже бабуся! Втім, ще й молода мама, молодшому сину лише 10 років.

– От бачите, ще маєте виграти київську квартиру й для нього.

– Поки в моїх планах виграти авто – для себе. У чоловіка машина є, в сина є, – водночас це для них і засіб добування грошей, – а в мене немає. Хочу!

– З таким бажанням обов’язково виграєте. До речі, а Ваш чоловік грає в «Забаву»? «Євгене, – запитую я мовчазного та суворого на вигляд чоловіка пані Галини, – яке ваше ставлення до лотерей?»

– Зізнаюся, що до моменту виграшу воно було негативно-іронічним. Не вірив. Ну а тепер, що я можу сказати – факти свідчать про те, що був неправий. Піднімаю руки вгору. Твоя взяла, Галю!

Тихенько, щоб чоловік не чув, Галина каже мені:

– Знаєте, як йому нелегко пережити цей виграш. Він же весь час із нас насміхався, називав наївними оптимістами. А зараз виходить, що сам був наївним песимістом.

– Можливо, теж почне грати?

– Якщо гонор не зашкодить. Ви ж, чоловіки, такі «поважні птахи», куди там. Нічого. Нехай помучиться.

Не знаю, можливо, пан Євген справді важко переживає удачу своєї дружини. Втім, мені здалося, що перший крок на шляху «перевиховання» він уже зробив. Білет «Лото-Забава» в його руці (див. фото вгорі), придбаний під час мандрівки по Києву, – це вірний знак «нового мислення». А для Галини це добра традиція – купувати «Забаву» завжди, коли буває в Києві. Тепер вона робитиме це значно частіше!

Запитував К.НЕВСЬКИЙ